Кожної
миті природа Карпат дарує нову таємницю і запрошує пройнятися нею.
Природа
має свої закони. Порушувати їх людині не годиться. Отже з природою
мусимо шукати спільну мову. Для нас вона постелила зелений килим
трав. Живий килим. Бо й трава жива, і серед трави життя не вщухає
ні на мить. Вас застерегла укусом мала мурашка, бо ви вторглися
в її володіння. Ці нескінченні трав'яні джунглі вона встигла обжити,
у неї тут кожна стежинка прокладена важкою працею, а праця завжди
недоторкана. Звичайно, цього пояснювати мурашка не стане — вона
застерегла болючим укусом. Вам і незлюбити її недовго. Але ви прийшли
порозумітися з природою і не станете сердитися на мале створіння.
Ви розсунете травичку і побачите цілий мурашиний світ. Невтомні,
завжди заклопотані, спішать і спішать мурашки у загадкову далину,
аби виконати свою неповторну місію в житті природи. Малі — а без
них природа була б іншою, збіднілою.
Людина
повинна навчитися рахуватися з усім, що творить єдину природу —
від маленької мурашки до наймогутніших істот, від найніжнішої травинки
до бувалого, обпаленого громами дерева. Полохлива козуля боїться
хижого звіра і знає, як рятуватися від нього. Але вона не вміє рятуватися
від браконьєра. Козуль у Карпатах не так вже й багато. Красивих,
граціозних козуль, які викликають у людини зачудування світом. Але
їх може бути більше. І не лише козуль... Ми люди. Ми сильні. Ми
владні допомогти природі і повинні це зробити. Хто ж це зробить,
як не ми?
Ми
вже не вернемо Карпатам лісового дикого коня; ще в IX столітті він
зник назавжди. Не вернемо й тура, хоч маємо річку Тур'ю і села,
що назвою завдячують йому. Є навіть рослина — листовик сколопендровий
яку в Карпатах називають тур'язик. Світ визиску людини людиною був
і світом визиску природи людиною. Нині ж наша природа стала справді
нашою, і про неї мусимо піклуватися. Ми ще можемо зберегти для майбутніх
поколінь у природі те, що й для нас уже стало рідкісним. Як нам
милуватися легендарним негний-деревом — тисом, не думаючи про те,
щоб це слово залишилося повним живого змісту і для наших дітей?
Ми
повинні зберегти для нащадків кожен витвір природи, якому загрожує
знищення — маленьких мурашок і всевладних хижаків... Словом, усе,
що підтримує рівновагу в природі, в нашій природі.
