Вернуться в начало раздела  

Вернуться на главную страницу сайта

Коротка хроніка подій

Ще за давніх часів...

Середньовічний Ужгород часів роду графів Другетів

Визвольна війна під проводом Ференца Ракоці

Ужгород у складі Австро-Угорщини

Ужгород у складі Чехословаччини

Ужгород у радянський період

Ужгород в період незалежності України

Исторические статьи



Бизнес-каталог

Как разместиться в бизнес-каталоге?

Все статьи

Анекдоты

Фото Ужгорода

Форум Ужгорода

 

Ще за давніх часів...

В одному з найпривабливіших куточків західної частини Українських Карпат, де гори переходять у Закарпатську низовину, розташоване місто Ужгород. Це одне з найтепліших місць Закарпаття, оскільки гірські хребти на півночі створюють своєрідний бар’єр холодним вітрам, а з півдня сюди вільно проникає тепле повітря.

Високі береги Ужа, сприятливі кліматичні умови, родючий грунт були зручним місцем для поселення первісної людини, перші стоянки якої виникали переважно на узгір’ях.

 

Древние времена, древние поселения на территории Ужгорода
Залишки слов'янського житла VIII-IX століть в Ужгороді

Відомості про життя людини в передгір’ї Українських Карпат сягають у глибину тисячоліть. Найдавнішим місцем поселення людини в Ужгороді були Радванська та Пастерієва гори.

Пізніші поселення виявлені краєзнавцем П.Совою на Замковій горі, на Кальварії та Дайбовецькій терасі.

Чимало знахідок виявлено по вул.Минайській. Тут і залишки наземного житла, і велика кількість уламків посуду, і бронзові вироби (переважно прикраси), а також кинджал, серп тощо. На Замковій та Радванській горах знайдено чимало бронзових знарядь праці, зброю, кам’яні розтирачі, зернотерки, різні прикраси.

За відсутністю письмових джерел важко визначити, які саме племена в ті далекі часи жили на західних і південних схилах Карпат, у тому числі й на території Ужгорода. Проте пам’ятки матеріальної культури, що виявлені на Закарпатті, ідентичні знахідкам басейну Подністров’я, Прикарпаття і Волині.

Численні археологічні дослідження, проведені прогресивними вченими в минулому та сучасними істориками, незаперечно довели, що слов’яни є автохонним населенням басейну Карпат, що їх соціально-економічний розвиток відбувався у взаємозв’язку з східними слов’янами. Яскравий доказ цього – знайдені археологічні пам’ятки на території Ужгорода.

Раннє слов’янство в Карпатах (ІІІ–V ст.н.е.) підтверджується пам’ятками так званих культур пшеворської та карпатських курганів. Виявлені в Ужгороді залишкі жител, вогнища, кераміка однотипні із знахідками на Прикарпатті й Подністров’ї, в Польщі та Чехословаччині. Слов’янські племена в перші століття н.е. називали венедами, які з сер. І тис. поділилися на дві частини – антів (що проживали в Подніпров’ї) і склавінів (що займали басейн Карпат і території на захід та північ аж до Балтійського моря). Одне з племен склавінів проживало і на території Закарпаття. Вчені встановили, що культура карпатських курганів належить предкам великого слов’янського племені білих, або східних хорватів, які жили на Прикарпатті та Закарпатті.

Значно більше пам’яток слов’янської культури, що виявлено по вул.Фізкультурній, відносяться до VIII-IX ст. Серед них привертає увагу слов’янській посуд із спаленими кістками людини, два жорна, уламки слов’янської кераміки. На Замковій горі, в Радванці та в інших місцях виявлено кілька слов’янських жител-землянок і господарських будов, велику кількість знарядь праці, уламки кераміки, прикраси. Аналогічні поселення поширені у багатьох місцях Правобережжя та Західної України.

Слов’янські племена, які жили на території Ужгорода, займалися підсічним землеробством, тваринництвом, ремеслом, залізоливарною справою, ковальством, виробляли посуд, різні прикраси тощо. У VIII-IX ст. у племен Закарпаття розвинутим було ткацтво. На поселенні, виявленому по вул.Фізкультурній, знайдено 4 прясла.

Значний вплив на розвиток ремесла мали зв’язки слов’ян з Візантійською імперією. На Закарпатті, в тому числі і в Ужгороді, знайдено багато візантійських і навіть арабських монет та виробів.

На думку багатьох дослідників, східнослов’янське плем’я білих хорватів разом з іншими племенами брало участь у походах на Візантію. Під час походів зростала роль воєнної знаті. Захоплені багатства сприяли поглибленню майнової нерівності. Це прискорило розклад первіснообщинного ладу й утворення перших політичних об’єднань. Кожне плем’я мало свій опорний пункт. Такі укріплені пункти називалися городищами, а в окремих племен – «гродами». Оскільки слов’яни від первіснообщинного ладу безпосередньо переходили до феодального, минаючи рабовласництво, то навколо городищ часто виникали і феодальні міста. Так, очевидно, виникло і містечко на березі Ужа – Ужгород.

Вивчення історії багатьох стародавніх міст дає підстави твердити, що до утворення феодального міста як центру ремесла, торгівлі та військового укріплення, на цих територіях існували поселення типу городищ. Розвиваючись, вони зближувались, а згодом об’єднувались.

Подібний шлях розвитку пройшло і місто Ужгород. Історично склалися 3 центри – на Замковій горі, у Радванці і в районі Галагова (нині площа Народна та прилегла до неї вулиці). Тривалий час вони розвивалися паралельно. Проте згодом їх випередив район Замкової гори, який завдяки природним умовам мав переваги в захисті при нападі ворогів. Саме тут і виник центр Ужгорода, його укріплена частина. Інші два поселення стали свого роду передмістями, з яких особливо важливу роль відігравала Радванка.

У східних і західних слов’ян городища мали не тільки оборонне значення, а й поступово ставали адміністративними центрами, зокрема місцями зосередження ремісничого і торгового населення. В цих умовах вони перетворювалися у своєрідні економічні центри певної, інколи невеликої сільської округи. Розташоване на вигідних торгових шляхах, добре захищене від ворогів Ужгородське городище порівняно швидко перетворилося у містечко ранньофеодального типу.

 

Матеріали з книги І.Гранчак, В.Пальок. Місто над Ужем. 1973

 

 

 

Статьи

Новости

Погода

Курсы валют

 

Вернуться в начало раздела

 

Вернуться на главную страницу сайта

Общественно-информационный портал города Ужгорода

2007-2016. Все права защищены.

Копирование материалов разрешено только с видимой гиперссылкой на источник: http://www.uzhgorod.ws

Хостинг сайта предоставлен и осуществляется компанией ЗАО "SpaceWeb"
Город Ужгород