Вернуться в начало раздела "Все праздники Украины"

Вернуться в начало раздела "Чернобыльская катастрофа"

Вернуться на главную страницу сайта

История

Власть

Символы

География

Архитектура

Образование

Медицина

Культура

Общество

Работа

Торговля

Услуги

Транспорт

Недвижимость

Спорт

Досуг

СМИ

Бизнес-каталог

Анекдоты

Статьи

Новости

Афиша

Телефоны: справка

Фото Ужгорода

Форум Ужгорода

 

 

 

Поліський район

Поліський район займав територію в 1,3 тис. кв.км. Було 39,6 тис. жителів у 60 населених пунктах, 53,4 тис. га сільгоспугідь, у тому числі 35,3 тис. га орної землі. Працювали 40 загальноосвітніх шкіл, 5 будинків культури, 60 клубів, 49 бібліотек, 60 медичних закладів.

Район і тепер залишився на карті сучасної України, але райцентром є не селище Поліське, а село Красятичі. У сучасному районі діє 14 сільських рад, до яких входять 30 сіл, а саме: Залишани, Вересня, Вовчків, Буда-Вовчівська, Стовпне, Шкнева, Військове, Стара Марківка, Рагівка, Луговики, Червона Зірка, Зелена Поляна, Красятичі, Чапаєве, Дубова, Михлевщина, Володарка, Городещина, Орджонікідзе, Черемошна, Нівецьке, Стещено, Калинівка, Радника, Омельянівка, Федорівка, Максимовичі, Млачівка та Мар'янівка. Працюють школи, бібліотеки, клуби, проживає понад 7 тис. громадян. Однак з більшості сіл та двох селищ (Поліське та Вільча) людей відселено. Хоча це відселення відбулося не зразу після атомної катастрофи, а тривало понад 10 років після неї.

ПолесьеСелище Поліське за 130 км від Києва та за 50 км від Чорнобиля. В історичних джерелах згадується з 1415 р. під назвою Хабне. У 1541 р. тут було споруджено велике дерев'яне укріплення з баштами, оточене ровом, залитим водою. Місцеві майстри з болотної руди виплавляли залізо й виготовляли зброю. За доби Козаччини багато селян та ремісників тікали у Запорізьку Січ. У 1594-1596 рр. брали участь у антифеодальному повстанні під керівництвом Северина Наливайка. Неподалік, де впадає річечка Грезля в річку Уж, розташоване село Грезля, а також села Пінькас та Рудня-Грезлянська. Історія свідчить про те, що в середині XIX в. в Хабному було 800 дворів, з них 115 єврейських, а також дві православні церкви, костьол та двоповерхове приміщення суконної фабрики. Було 2 заїжджі двори та 10 лавок. У 1862 р. відкрито руське училище, а раніше - німецьке та єврейське. Людей православної віри - 1521, католиків - 96, лютеранів - 90 та євреїв - 1123. У 1941-1943 рр. в лісах навколо селища діяли партизанські групи та Розважівський партизанський загін, які вели важку боротьбу з фашистами. Після Великої Вітчизняної війни, завдяки зусиллям трудівників району, Поліське перетворилося в квітуче селище, у якому проживало понад 10 тис. жителів. Працювали деревообробна фабрика, цегельня, льонозавод, швейна фабрика, комбінат продтоварів, крохмально-паточний і хлібозавод, гідрометеорологічна станція. Було 6,6 тис. га сільгоспугідь і в тому числі 3,6 тис. га орних земель.

Селище Вільча за 147 км від Києва та за 50 від Чорнобиля. Тут проживало близько 3 тис.чол. Працювали середня та початкова школи, 2 клуби, 3 бібліотеки та лікарня.

Село Бобер розташоване за 115 км від Києва та 15 км від Поліського. В селі Бобер та Королівка мешкало близько тисячі громадян. Тут були маслозавод, восьмирічна школа, 2 клуби та бібліотека.

Варовичі лежать у низовині за 20 км від Поліського. За 3 км від Варович - село Ковшилівка на березі р.Уж. Тут проживало понад 1000 громадян. Була середня школа, Будинок культури, 2 бібліотеки та лікарня. В історичних документах село вперше згадується 1453 р. Поблизу Варовичів у 1852 р. була єврейська колонія, у якій згодом проживало близько 100 чоловік.

Денисовичі - за 47 км від райцентру на рівнині побіля безіменного струмка, оточені лісами. Проживало понад 500 жителів. Була неповна середня школа, клуб та бібліотека.

Діброва (колишня назва Кабани) за 25 км від райцентру. Була середня школа, клуб, бібліотека та лікарня. Проживало близько 1500 громадян. Було 3,4 тис. га сільгоспугідь, у тому числі 1,7 тис. га орних земель, працював цегельний завод.

Жовтневе (до 20-х рр. — Святоцьке) за 8 км від Поліського. У Жовтневому та селі Володимирівка проживав 571 громадянин. Були неповна середня школа, клуб та бібліотека. Відомості про походження старої назви історія не зберегла.

Кливини за 27 км від райцентру. Була початкова школа. Діяли клуб та бібліотека. Стара назва села Клевань. Неподалік - села Весняне та Стара Рудня. У 3-х селах проживало близько 400 громадян.

Луб'янка розташована за 36 км на північний схід від Поліського на р.Іллі, оточена густими лісами. У Луб'янці та в селах Бовище й Вільшанка проживало понад 1 тис. жителів. Була неповна середня школа, а також діяли клуб та бібліотека. Було 1,9 тис. га сільгоспугідь, у тому числі 900 га орної землі. У давнину в Луб'янку та Вільшанку 9 травня та 6 грудня сходилося багато людей у церкву на богослужіння, а також на базар. Є відомості про те, що в сиву давнину Луб'янка була значним містечком, з трьома церквами, які були знищені татарською навалою. Окрім православних та католиків, тут проживало чимало євреїв.

Село Новий Мир (до 1927 р. - Павловичі) розташоване на р.Вільча за 25 км від райцентру. Відоме з 1634 р. До катастрофи діяла неповна середня школа, клуб та бібліотека.

Село Тараси за 7 км від Поліського на правому березі р.Уж. У Тарасах та Володимирівці мешкало близько 800 жителів.

Села Стеблі (на правому березі р.Уж на струмку Рагівка за 5 км від райцентру), а також Пухове, Фабриківка, Котовське, Шевченкове, Нова Марківка, Ясен також розділили тишу поліських лісів, злилися з ними, тут віє сумом і пусткою, стає моторошно від відчуття безлюдності, і якийсь невимовний жах водночас наповнює душу.

Іван Кірімов, "Звізда Полин, або запланована катастрофа", Ужгород, 2006

 

 

У нас вы сможете купить живую новогоднюю елку по своему вкусу в Москве.|пошив шубы из соболя|Ветеринарная клиника Святошинский район, fi|центр экспресс-диагностики рофэс отзывы

 

Статьи

Новости

Погода

Курсы валют

 

Вернуться в начало раздела "Все праздники Украины"

Вернуться в начало раздела "Чернобыльская катастрофа"

Вернуться на главную страницу сайта

Общественно-информационный портал города Ужгорода

Авторское право © Филь Марьян Ярославович, 2007-2009. Все права защищены

Копирование материалов разрешено только с видимой гиперссылкой на источник: http://www.uzhgorod.ws

Хостинг сайта предоставлен и осуществляется компанией ЗАО "SpaceWeb" (Санкт-Петербург)

Город Ужгород